МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА” Лабораторна робота №1 Вимірювання побічного електромагнітного випромінювання від комп’ютера по мережі електроживлення в діапазоні частот 30..300 МГц з курсу: «Контрольно-вимірювальна апаратура інформаційної безпеки»  Мета Виміряти побічні електромагнітні випромінювання від комп’ютера по мережі електроживлення в діапазоні частот 30..300 МГц Короткі теоретичні відомості Електронні і радіоелектронні засоби, особливо засоби електрозв'язку, мають основні електромагнітні випромінювання, котрі призначені для передавання інформації, і небажані випромінювання, що утворюються з тих чи інших причин конструкторсько-технологічного характеру. Небажані випромінювання поділяють на побічні електромагнітні випромінювання (ПЕМВ), зовнішньо смугові і шумові. І ті й інші є небезпечні. Особливо небезпечні ПЕМВ. Вони є джерелами утворення каналів витоку інформації. В останні роки велику увагу приділяють захисту інформації, котру опрацьовують за допомогою обчислювальної техніки. Витік інформації може виникнути як при несанкціонованому доступі до баз даних, так і при перехопленні ПЕМВ. Чутлива радіоелектронна апаратура дозволяє вловити ПЕМВ і повністю відновити інформацію, що опрацьовується комп'ютером. Діапазон випромінюваних коливань лежить від десятків кілогерц до 1000 МГц і визначається частотою задаючого генератора ПК. Для моніторів максимум інформаційних випромінювань зазвичай знаходиться в діапазоні 100 - 350 МГц. Потрібно мати на увазі, що для відновлення інформації придатна будь-яка гармоніка (аж до 30-ї) тактової частоти. Пристрої обчислювальної техніки крім високочастотних створюють і низькочастотні магнітні і електричні поля, інтенсивність котрих швидко спадає з відстанню. Тим не менше вони здатні викликати значні по величині наводки в близько розташованих провідних колах, наприклад в охоронній сигналізації, телефонних лініях, силовій мережі, металічних трубах и т. д. Щоб перехопити інформацію, котру несуть в собі низькочастотні коливання, приймальну апаратуру підключають безпосередньо до комунікацій за межами території, що охороняється. Найвірогідніше перехоплення інформації при прийманні випромінювань від моніторів, накопичувачів на магнітних дисках, принтерах і сполучних кабелів. Простіше всього зняти інформацію з дисплею. Зображення на екрані формується, в основному, так само, як і в телевізійному приймачі. Відеосигнал, необхідний для отримання зображення, модулює струм електронного променя. Отже, він є цифровим сигналом, логічна одиниця котрого створює світлову крапку, а логічний нуль перешкоджає її появі. Крім того, в колах монітора присутні тактові синхроімпульси. Джерелами випромінювання відеосигналу можуть бути елементи опрацювання сигналу зображення та електронний промінь кінескопа. На відміну від інших сигналів, які існують в ПК, відеосигнал підсилюється до декількох десятків кіловольт для подання на електронно-променеву трубку. Отже, відеопідсилювач є найпотужнішим (і найнебезпечнішим) джерелом широкосмугового випромінювання. Джерелом же вузькосмугового випромінювання є система синхронізації. Випромінювання моніторів, що містять гармоніки відеосигналів, охоплює діапазон метрових і дециметрових хвиль. На деяких частотах (наприклад, 125 і 210 МГц) є резонанси, котрі є причиною підсилення випромінювання відносно сусідніх частот. Випромінювання монітора, що приймається телевізором, не містить інформації про синхросигнал, тому зображення на екрані ТВ-приймача переміщається в горизонтальному і вертикальному напрямках. Якість приймання можна покращити з допомогою зовнішнього генератора синхросигналів, які подають на приймач. З такою приставкою, вартістю 15...200 $, до звичайного телевізору можна відновити інформацію з монітора будь-якого типу (в тому числі, монітора системи сигналізації і т.д.) за умови достатньо високого рівня його випромінювання, а на виході генератора повинні мати частоти 15...20 кГц для синхронізації строк і 4-...80 ...